Захист прав людини

  • 2005-2007 – «Вдосконалення механізмів управління міграцією в Україні» Вдосконалення механізмів управління міграцією в Україні— функціонували регіональні центри безкоштовної консультації мігрантів з головним координаційним центром, що діяв на базі ФРІ у місті Києві. Центри проводили надзвичайно широкий спектр безкоштовних інформаційних, правових послуг, вели превентивну роботу по запобіганню торгівлею людьми, інформували про небезпеку незаконної міграції та давали рекомендації по її уникненню, надавали актуальну інформацію про необхідну мігрантам документацію, від Протягом діяльності проекту до центрів консультування звернулося за допомогою понад дві тисячі громадян України та інших країн. Завдяки налагодженій ФРІ співпраці з представництвами іноземних держав в Україні, державними установами, міжнародними організаціями з міграції, центри мали змогу оперувати усією необхідною інформацією, яка постійно оновлювалася та поповнювалась. Це забезпечило дуже високий рівень консультаційних та правових послуг, що було відзначено як українськими так і міжнародними організаціями.
  • 2003 – «Міжетнічна толерантність — основа реалізації прав національних меншин»
    Міжетнічна толерантність - основа реалізації прав національних меншин— спільно з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка та Інститутом етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій було організовано і проведено круглий стіл «Міжетнічна толерантність – основа реалізації прав національних меншин». Учасниками круглого столу та представниками ЗМІ був заслуханий ряд виступів провідних політичних та громадських діячів у сфері захисту прав національних меншин. Серед доповідачів були: Мерья Латінен – представник Секретаріату Рамкової Конвенції Ради Європи з питань захисту прав національних меншин; Геннадій Удовенко – голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Тетяна Пилипенко – начальник управління національних меншин Державного комітету України у справах національності та міграції та багато інших. На завершення учасники взяли участь в обговоренні проекту доповіді експертів ради Європи про виявлення та ліквідацію проявів дискримінації та нерівності в Україні, що була підготовлена в рамках Пакту Стабільності для Південно-Східної Європи.
  • 2001-2004 – «Створення інституту громадських захисників прав людини» Створення інституту громадських захисників прав людини— впровадження європейської системи захисту прав людини через створення інституту громадських захисників у 5-ти регіонах України, а саме: Житомирській, Луганській, Чернігівській, областях та Автономній Республіці Крим. Здійснення даного проекту відбувалося у тісній співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Комітетом Верховної Ради України з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Ключова функція полягала у координації зусиль правозахисних організацій регіону з метою ефективного представництва інтересів громадського правозахисту у співпраці з органами державної влади та підвищення якості правозахисних послуг, які надаються громадянам. В рамках проекту знімальна група ФРІ виїздила в регіони для зйомок соціально-правового серіалу «Захисти себе сам». Регіональні представники Фонду – керівники місцевих громадських організацій ділились досвідом успішного захисту прав їх земляками.
  • 2000-2005 – «Портрет в’язниці» 2000-2005 – «Портрет в’язниці»– сприяти забезпеченню реалізації прав людини у середовищі ув’язнених. У ході реалізації проекту був створений документальний відеофільм про сучасний стан пенітенціарної системи України. Під час роботи були відвідані пенітенціарні заклади Вінниччини. На прикладі їх діяльності висвітлено існуючий стан справ у даній сфері. Відеофільм транслювався багатьма телеканалами у багатьох регіонах країни. За результатами проведеного дослідження у 2007 році, спільно з ГО «Громадський Захисник», видано книгу «Рекомендації нової редакції європейських пенітенціарних правил: повний лекційний курс в галузі дотримання прав засуджених і ув’язнених та захисту персоналу в практичній діяльності установ кримінально-виконавчої системи».